Це, напевно, одна із найсмішніших історій які мені розповідав тато. Тому я ії і запам'ятала. Правда, я, як завжди, забула деталі. Але вони не важливі. Набагато більш важлива фамілія героя, але я ії також забула. Але не буду довго вас мучити, та одразу перейду до оповіді.

Це трапилося під час одних із гастроліів Союзгосцирку, здається, в Ялті, участиком якив був мій батько.

Трупа тільки що приїхала в місто та зупиналася у готелі, збираючись зареєструватися у останній. І ось тут наш персонаж почув, як адміністраторка, молода ще дівчина, з якої-то однієї ій відомій причині кричить на дівчат із балету. Ну, він і вирішив втрутитися та спокійно пояснити, що до чого. Він дійсно пояснював спокійним голосом, але бідна адміністраторка все рівно готова була знепритомніти. Та все діло було в тому, що коли герой говорив ці слова, він потрясав вказівним пальцем. А палець той, Вам потрібно знати, був удвічи довже, чим повинен бути вказівний палець. Ось так, цілкм не бажаючи того, він майже до смерті налякав бідну дівчину. Ій, напевно, з тих пір у кожного постояльця ввижався такий палець та вона з кожним вела себе тихіше за воду, нижче за траву. Що ж до нашого героя, то с тих пір він, напевно, став уважніше слідкувати за своїми жестами. Щоб ще кого-небудь випадково не налякати.